Мир неможливий, або невинесені уроки Другої світової

Влада та політика

Сьогодні, 12:48 Станіслав Федорчук Новинар

Фото прес-служби уряду РФ

Європейські політики стають лиш
статистами у спробі РФ повернути
статус «наддержави»?

Чому нинішнє російське керівництво наново витягає ідеологічні кліше зразку 1939 року, щоб не виглядати агресором під час Другої Світової війни? Який сенс такого окозамилювання?Чергова річниця Пакту  Ріббентропа-Молотова та початку Другої Світової війни вкотре поставила питання про негативний досвід експансії та окупації чужих  територій великими державами.

Публікації в російській пресі, в т. ч. в офіційному виданні  міністерства оборони  РФ  покладають провину  за початок Другої Світової війни на Польщу, яка,  як відомо, сама стала  об’єктом агресії  з боку Німеччини  та Радянського Союзу. Однак це не заважає  Володимиру Путіну їздити з офіційним візитом  у Варшаву, а також  демонструвати прорадянські позиції в оцінці Другої Світової війни.

РФ  покладають провину  за початок Другої Світової війни на Польщу, яка  сама стала  об’єктом агресії  з боку Німеччини  та Радянського Союзу

Сучасна Росія  починає брати на озброєння не тільки мову сталінського міністерства зовнішніх справ, а й практику створення зон впливу та нестабільності. Цікаво, що гарантами недоторканності  такого “примусу до миру” або ”примусу до дружби” опосередковано виступають і окремі лідери Євросоюзу. Вони вважають за необхідне балансувати на межі добросусідства з Росією ціною впертого ігнорування інтересів сусідніх з РФ суверенних держав.

Що  найцікавіше, поза увагою аналітиків та оглядачів залишилася річниця Гляйвіцької  провокації, яка розпочала ціле коло інформаційних та військових кампаній в межах Другої Світової війни.

Нагадаємо, що Гляйвіцька провокація була підготована Рейнхардом Гейдріхом та мала на меті імітацію захоплення польськими військовими німецької радіостанції та проголошення антинімецьких промов. Ця подія сталася 31 серпня 1939 року.

Поза увагою залишилася річниця Гляйвіцької  провокації, яка розпочала ціле коло військових кампаній в межах Другої Світової війни

Дату визначив особисто Адольф Гітлер – відразу після підписання пакту Ріббентропа-Молотова та таємного протоколу про поділ сфер впливу (фактично незалежних держав Східної Європи та Прибалтики). Внаслідок вдало організованої провокації Німеччина оголосила війну Польщі на підставі інформації про зіткнення на кордоні.

В межах Другої Світової війни стався аналогічний  інцидент, який став приводом для початку радянсько-фінської війни. Так, наприкінці листопада 1939 року відбулась імітація нападу на радянських прикордонників біля поселення  Майніла.

В інциденті було звинувачено  фінську сторону і на підставі одностороннього рішення було розірвано  мирний договір та розпочато війну  проти Фінляндії. Фінське керівництво виступало  за створення спільної комісії з  Радянським Союзом з розслідування  обставин інциденту та двостороннього відведення військ від кордону. Однак заклики не були почуті.

Західні країни  дозволили сталінському режиму опанувати набагато більші території  у Східній та Центральній Європі

Відразу після закінчення Другої Світової перестали говорити про те, що агресорами у війні виступали і Німеччина і Радянський Союз ( а саме пакт Ріббентропа-Молотова відкрив  скриню Пандори для всього світу). Західні країни не тільки погодилися на подальшу окупацію незалежних Прибалтійських республік, а навіть дозволили сталінському режиму опанувати набагато більші території  у Східній та Центральній Європі.

Таким чином, одна з країн-агресорів, яка розпочала Другу Світову  отримала право не тільки бути переможцем, а й закріпити за собою ”здобутки” пакту, підписаного ще з  Адольфом Гітлером.

Сучасна геополітична стратегія Російської Федерації вперто калькує  радянську ідеологічну машину, намагаючись бути повноцінним спадкоємцем сталінського Радянського Союзу. Більше того, вона застосовує практику збройного втручання на території сусідніх держав під приводом боротьби з агресією.

Нинішня річниця початку Другої Світової війни практично збіглася в часі з першої річницею війни з Грузією. Це лиш підсилює увагу  на той факт, що старі геополітичні консерви сталінського штибу не тільки досі залишаються свіжими, а навіть отримують нове життя.

ЄС та США стають статистами у спробі РФ повернути собі статус “наддержави”

Безкарність, з якою Російська Федерація здійснила військову агресію на територію Грузії та подальша окупація Південної Осетії та Абхазії показують, що ЄС та США стають статистами у спробі РФ повернути собі статус “наддержави”.

Ці спроби можуть бути реалізовані виключно на країнах, які не є членами НАТО. Це лише підкреслює логіку еліт пострадянських країн, які прагнуть якомога швидкого вступу до Північноатлантичного альянсу.

Замість того, щоб стати серйозним уроком для всього світу, річниця Другої Світової війни вкотре стала лише підтвердженням тези про неможливість миру за умови існування нинішнього світового порядку. Адже в ньому терези між двома державами – США та РФ – є надто хиткими.

Станіслав ФЕДОРЧУК, м. Донецьк, спеціально для Новинаря